Григорій (Калідіс)
| Григорій | |
|---|---|
 | |
| Γρηγόριος Καλλίδης | |
| Народився | 24 січня 1844 Кумбао, Едірне, Османська імперія |
| Помер | 25 липня 1925 Салоніки |
| Шанується | Елладська православна церква , Константинопольська православна церква |
| Канонізований | 22 травня 2003 |
| День пам'яті | 25 липня і 20 жовтня (перенесення мощей) |
Григорий Калідіс (грец: Γρηγόριος Καλλίδης) — святий в Еладській православній церкві, єпископ православної церкви, релігійний діяч.[1][2] митрополит Іраклійський і Редестоський.[3]
Григорій народився 24 січня 1844 року в Кумбао, Едірне, Османській імперії, сьогодні Туреччина. Отримав священничу хіротонію 26 лютого 1862 року. Вчилася в Сіарі з Іоаннісом Пандадісом , потім в Різаріо і на богословському факультеті Афінського університету. 24 березня 1875 року призхначений єпископом Назіанза. 12 травня 1879 року він став єпископом Трабзону.
Під час створення Болгарського екзархату він був відправлений з Константинопольського Патріархату до Єпархії Едема як екзарх, оскільки митрополит Діонісій вирушив до Константинополя. Після тримісячного перебування в Едірне він був обраний 12 травня 1879 року митрополитом Трапезундської єпархії Патріархом Константинопольським Іоакімом III.
У 1882 році митрополит Салоніки Калинік вступив у конфлікт з Салонікським муніципалітетом Салоніки. У 1883 році цей конфлікт посилився, а митрополита звинувачували у сповільненні розвитку грецького навчання в місті. Незважаючи на посередництво сербського і драмського митрополитів. 29 грудня 1884 Григорій був обраний митрополит Солунський, а 20 березня 1885 р на троні в Салоніках. У Салоніках Григорій також стикається з комерційним патріархом у муніципалітеті, який скаржиться на нього в Константинополі. Григорій поїхав до Константинополя, де був виправданий 29 квітня 1889 року, але не повернувся в Салоніки.
25 вересня 1889 року був обраний митрополитом Янінським. Поїхав до Янінської митрополії але в 1892 році він знову оселилася в Константинополі, де був головою Правління друкарні, головою Правління монастирського маєтку, членом Правління Семінарії і головою церковного суду. В травні 1894 року він знову оселився в Янінській митрополії. Під час греко-турецької війни в 1897 році разом з генеральним консулом Греції йому вдалося утримати Янінську митрополію від розкрадання.
З 22 травня 1902 року він був митрополитом Іраку. Після нетривалої хвороби він помер 25 липня 1925 року в Салоніках і був похований у соборі Святої Софії в Салоніках.
20 липня 1979 року його мощі викопали із Благовіщинського цвинтару в Салоніках щоб перенести в базиліку св. Димитрія Солунського. Виявилося що від них йде приємний запах. З тих пір люди отримують біля раки з мощами зцілення. Патріаршим і синодальним актом 22 травня 2003 року було канонізовано. Рішенням Священного синоду Російської православної церкви від 6 жовтня 2003 року його ім'я було включено в календар Руської православної церкви зі святкуванням його пам'яті 12 липня, «як це встановлено в Константинопольській церкві».[4]
1. Γ. Παπαδοπούλου. Σύγχρονος Ἱεραρχία τῆς Ἀνατ. Ὀρθοδόξου Ἐκκλησίας.1895.
2. Ἐπαμεινώνδα Κυριακίδου.Ἱστορία τῆς παρὰ τὴν Τραπεζοῦντα Ἱερᾶς Βασιλικῆς Πατριαρχικῆς Σταυροπηγιακῆς Μονῆς τῆς Ὑπεραγίας Θεοτόκου τῆς Σουμελᾶ. Ἀθῆναι 1898.
3. Κωνσταντίνου Παπαμιχαλοπούλου.Περίηγησις εἰς τὸν Πόντον. Ἀθῆναι 1903.
4. Ἀρχιμ. Εὐγενίου Κωσταρίδου, Δρ. Θεολογίας. Ἡ σύγχρονος Ἐκκλησία 1921.
5.«Γρηγόριος ὁ Παλαμᾶς». Μηνιαῖον Ἐκκλησιαστικὸν Περιοδικόν. Πανηγυρικὸν τεῦχος τῆς 50ετηρίδος Σεβ. Μητρ. Ἡρακλείας Γρηγορίου Καλλίδου. 1925.
6. Μητρ. Τραπεζοῦντος Χρυσάνθου. Ἡ Ἐκκλησία Τραπεζοῦντος. Ἀθῆναι 1933.
7. Φιλίππου Μανουηλίδου. Θρακικά. 1955.
8. Ε.Α. Χεκίμογλου. Ἐνδοκοινοτικὲς διενέξεις στὴ Θεσσαλονίκη 1879-1896. Περιοδικὸν «Μακεδονικὴ Ζωή». Τεύχη 315-316-317. 1992
9. Ἀθ. Καραθανάση. Ὁ Μητροπολίτης Ἡρακλείας Γρηγόριος καὶ ἡ Ῥαιδεστὸς τὸ 1907. Περιοδικὸν «Χριστιανικὴ Καταφυγή». 11-12-1999.
- ↑ Ορθόδοξος Συναξαριστής :: Όσιος Γρηγόριος Καλλίδης. www.saint.gr. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ Ο ΑΓΙΟΣ ΓΡΗΓΟΡΙΟΣ ΚΑΛΛΙΔΗΣ. www.inad.gr. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ Ι.Μ.Θ. :: Άγιοι. www.imth.gr. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ В календарь Русской Православной Церкви память свт. Григория была ошибочно внесена под 29 июня/12 июля (официальный календарь РПЦ на сайте Издательства Московской Патриархии, 2015 г. - http://calendar.rop.ru/mes1/jun29.html), хотя у греков память отмечается 12 июля/25 июля (Официальный сайт Гонконгской митрополии Константинопольского Патриархата - http://www.omhksea.org/2012/12/saints-canonized-by-the-ecume...12/[недоступне посилання], сайт Ορθόδοξος Συναξαριστής (Православный Месяцеслов) - http://www.saint.gr/07/25/index.aspx)
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |